Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похилий

Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Багатенний, -а, -е. Очень богатый. Желех.
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ. Вх. Зн. 49.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).
Телеграма, -ми, ж. Телеграмма.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Хрокало, -ла, с. = бовт 1. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.