Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похилий

Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Анциболо́тник, -ка и анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово. О. 1862. V. 80.
Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік. 2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Двиготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.
Де-да́лі, нар. Чѣмъ далѣе. Де-далі, де-далі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Кв. Вона (турецька цариця) не молодіє, не старіє, а де-далі зліє. Шевч.
Ми́шкати, -каю, -єш, гл. = мишкувати 3. Чуб. VII. 576.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу. Шух. І. 81.
Обрепшитися, -шуся, -шишся, гл. = обрепкатися. Желех.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать. Шевч. 584.
Ухнути Cм. ухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.