Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похилий

Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
А-є, а-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.
Бандз, -дзу, м. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Герой, -роя, м. Герой. Перед його очима басували гетьманські коні, а на конях сиділи гетьмани-герої. Левиц. Пов. 166. Вони себе героями явили. К. ЦН. 191. Калімері зовсім не нагадував героїв Іліяди. Левиц. Пов. 13.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Розчахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) О деревѣ: разодраться, расколоться вдоль въ мѣстѣ развѣтвленія. 2) О человѣкѣ, скотѣ: разорваться въ паху отъ расхожденія ногъ. Шух. I. 215. На льоду розчахнувся. Ном. № 8135.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом. Ромен. у. (Леонт.).
Трембухач, -ча, м. Брюхачъ, толстопузый. Вх. Лем. 474.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.