Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похилий

Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Водомий, -мия, м. Рытвины, промоина.
Долиза́ти, -ся. Cм. долизувати, -ся.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Завину́ти, -ну́, -не́ш, гл. = завити 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. Н. п. Відказала вона, взявши грушу і завинула її в хустку. Св. Л. 204. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути. Г. Барв. 529.
Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе. Черк. у.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Пелюха, -хи, ж. Пеленка. Вх. Уг. 258.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Сотка, -ки, ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.