Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвицати

Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИЦАТИ"
Білток, -тка, м. Бѣлокъ яйца. Вх. Лем. 392.
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Круторогий, -а, -е. Съ большими загнутыми рогами. Чи не ревуть круторогі, чи не йде чумак з дороги? Шевч. Ой місяцю круторогий, світи надо мною. Макс.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.
Шатанина, -ни, ж. Суета, бѣготня. Піднялась шатанина. Мир. ХРВ. 135. Піднявся крик людський, збіглася дворня.... шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВИЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.