Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвицати

Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИЦАТИ"
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Джерме́льце, -ця, с. Ум. отъ джермело.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині. Г. Барв. 87.
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Н. п. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився. Переясл. у.
Фацкати, -каю, -єш
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВИЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.