Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Облестити Cм. облещувати.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Поема, -ми, ж. Поэма. Ум. пое́мка.
Поскарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Искривиться, согнуться въ крючекъ (во множествѣ). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі).
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. .
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Уписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. уписатися, -шуся, -шешся, гл. Вписываться, вписаться.
