Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдарь

Гайдарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Зміев. у. Ум. гайдарик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРЬ"
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ. Вх. Зн.
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый. Черк. у.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.
Сиротя, -тяти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. Ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди. Федьк. І. 58.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє. Вх. Уг. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.