Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдарь

Гайдарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Зміев. у. Ум. гайдарик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРЬ"
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. І. 128. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. І. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Краголь, гля, м. 1) Родъ кегля. КС. 1887. VI. 478. Cм. краколь и скраголь. 2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі. Чуб. III. 290.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Невчас нар. Не во-время.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Рибний 2, -а, -е. Обильный рыбой. Невелика річка, але рибна! отам раків і риби на ярмарці продають! Канев. у.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.