Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдучок

Гайдучок, -чка, м. Ум. отъ гайдук.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЧОК"
Байстрючка, -ки, ж. Внѣбрачная, побочная дочь.
Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Камен. у. 2) Часть друлівника (Cм.). Шух. І. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. бильце.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Лю́тер, -тра, м. = лютор. К. МБ. III. 261.
Обминати, -на́ю, -єш, сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. І. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
Паляниця, -ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Чуб. VII. 444. Паляниця — хлібові сестриця. Ном. № 12335. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Рудч. Ск. І. 4. Ум. паляничка.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Увідати, -даю, -єш, гл. Узнать. Я вже знала, що Чайченко не любишь щиро Катрі — нехай же й вона ввідає. МВ. ІІ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДУЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.