Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдуцький

Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко. О. 1862. VIII. 23.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Писемний, -а, -е. Письменный. Вх. Лем. 449.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Чуб. І. 315. Cм. проліс.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь. Вх. Зн. 65.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДУЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.