Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдуцький

Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Безсердий, -а, -е. = безсердечний. безсерді злюки. К. ПС. 61.
Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушниці-гаківниці і три самопали. Шевч. 450.
Гро́мик, -ка, м. Ум. отъ грім.
Дереві́й, -ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. Cм. Бождеревок.
Домести́ Cм. долітати.
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Мил. 148. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Грин. III. 487. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата. К. Досв. 154. 2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Мнж. 74. Треба синів на чужину зряжати. МВ. ІІ. 52. Зряджають молодіж на нове хазяйство. МУЕ. III. 169.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати. Желех.
Перій, -рію́, м. Раст.: а) пирей, Bromus inermis L. Анн. 71. б) = перійка. Анн. 362. в) Phleum alpinum. Лв. 100. в)лісовий. Раст. Bromus tectorum L.
Прислухання, -ня, с. Прислушиваніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДУЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.