Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайно

Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНО"
Брижик, -ка, м. 1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109. 2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. ІІ. 96.
Зільничо́к, -чка, м. Ум. отъ ii. зільник.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива. Н. Вол. у.
Пообгороджувати, -джую, -єш, гл. Обгородить (во множествѣ). Г. Барв. 190.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у.
Тьопати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать (по грязи). 2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. Рудч. Ск. II. 165. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали. Г. Барв. 505.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.