Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездольник

Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДОЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДОЛЬНИК"
Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Відколядувати, -дую, -єш, гл. Окончить колядування. МУЕ. ІІІ. 57.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Комірниця, -ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Левиц. І. Бов. 42. Ум. оби́донька.
Парій, -роя, м. Отроекъ. Валк. Желех. Ум. пароїк. Гол. II. 15, паройок. Желех.
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДОЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.