Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий.
Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає.
Копилля, -ля, с. соб.
1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям.
2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ.
Перестрибнути Cм. перестрибувати.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. А щоб тебе хапун ухопив. 4) Въ загадкѣ: ротъ.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
2) = худібний.
3) Бѣдный, убогій. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Cм. худібний.
