Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безжурно

Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖУРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖУРНО"
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Збри́зкати, -каю, -єш, гл. Побрызгать.
Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Уточити Cм. уточувати.
Хватальний, -ного, м. Шутливая передѣлка слова «квартальный» (надзиратель). А тут вже й хватальний вийшов бач провадить мене до сібірки. О. 1862. І. 42.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЖУРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.