Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беззбройний

Беззбройний, -а, -е. Безоружный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗБРОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗБРОЙНИЙ"
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Виплеснути Cм. випліскувати.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Згу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. згукну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликаться, перекликнуться. Ходять по лісу та згукуються, бо погубились. Лебед. у.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття. Ном. № 7267.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Примножуватися, -жуюся, -єшся, гл. = примножатися. Людей все примножується, а землі мало. Кіевск. у.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. І. 2.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЗБРОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.