Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безкарно

Безкарно нар. Безнаказанно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКАРНО"
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. Ном. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним. Шевч. 285.
Докла́д, -ду, м. Докладъ, добавочные матеріалы. Як добрий доклад до тіста, то й паляниці добрі будуть. Лебедин. у. Нема докладу, тим і не роблю.
Загада́ти, -ся. Cм. загадувати, -ся.
Закришталюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Кристаллизоваться. Сироп вже закришталився. Черк. у.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти. К. Дз. 220.
Штрики-брики, мн. Въ загадкѣ: коза. Чуб. 1. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.