Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.
Овощевий, -а, -е. Фруктовый.
Окладкуватий, -а, -е. Плотный. Окладкуватий віл.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження.
Полісюк, -ка, м. = поліщук.
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Хрещик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрест. Золотий хрещик. Мосяжні хрещики.
2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр.
3) Родъ игры. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають.
4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.
