Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Поморочити, -чу, -чиш, гл.
1) Нѣкоторое время морочити.
2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Понамазував підошви смолою.
Попопанькатися, -каюся, -єшся, гл. Повозиться, поняньчиться много.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!»
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала.
Фітик, -ка, м. пт.: Silvia fitis.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
