Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безкарно

Безкарно нар. Безнаказанно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКАРНО"
Безбарвий, -а, -е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.
Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі). Kolb. І. 59. Вх. Лем. 393.
Брендуша, -ші, ж. Раст. Crocus sativus. Шух. I. 21. Cм. бриндуша.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167.
Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Гол. Од. 48.  
Кияк, -ка́, м. = киях.
Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Шлящина, -ни, ж. У ткачей: линейка, вставляемая между верхнимъ и нижнимъ рядами основы при заправкѣ въ шохти. Вас. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.