Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безземельний

Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗЕМЕЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗЕМЕЛЬНИЙ"
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.
Нашеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Очистить зерно на решетѣ.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ. Ном. № 12871.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки. Конст. у. 2) О вѣтрѣ: порывистый.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris. Вх. Пч. І. 6.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЗЕМЕЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.