Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безживний

Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖИВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖИВНИЙ"
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2)тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті. Мир. Пов. І. 121.
Крамок, мку, м. Ум. отъ крам.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Перебовком нар. Перезванивая, перезвономъ. Кобзо!... дзвониш перебовком стиха, мов мертвих хорониш. К. Дз. 210.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Присадити Cм. присаджувати.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЖИВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.