Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубчук

Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧУК"
Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу! Васильк. у.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Отакелезний, -а, -е. = оттакелезний.
Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Сповивати, -ваю, -єш, сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл. 1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью). 2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила. Чуб. III. 323.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.