Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Намолоти́ти Cм. намолочувати.
Неклен, -на, м.
1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum.
2) Acer campestre. L.
Околія, -лії, ж. = околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. Усю околію зібрать та й косить.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле.
2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі.
3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось.
4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива.
5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте?
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L.
Шістка, -ки числ.
1) Шестерка въ картахъ.
2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты.
