Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Ум. Груно́к. На грунку стояла.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Передучера нар. Третьяго дня. Передучера тиждень минув.
Підшити Cм. підшивати.
Притриматися Cм. притримуватися.
Скалка, -ки, ж.
1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила.
2) Заноза.
3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр.
4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть.
5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды).
6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах.
7) Жирная капля на водѣ.
8) Бѣльмо на глазу.
9) Раковина створчатая. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = трепетати.
2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне.
