Допи́лювати, -люю, -єш, сов. в. допиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Допиливать, допилить.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха.
Ле́гче, легше и ле́гчий, ле́гший, -а, -е. Сравн. ст. отъ легко, легкий. Нехай тебе Бог прощає та добрії люде; молись Богу та йди собі, — мені легше буде. Ум. ле́гш(ч)енько, ле́гш(ч)енький. Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легченько робила, щоб вона в мене хороше ходила.
Подзвонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала.
2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила.
Птруту! меж. Крикъ на ягнятъ у гуцульскихъ пастуховъ.
Холера, -ри, ж.
1) Холера. Вони з холери повмірали.
2) Раст. Xanthium spinosum L. Cм. холерний 2.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
