Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крикливиця

Крикливиця, -ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці. Чуб. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Занедба́ти Cм. занедбовувати.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. Котл. Ен. VI. 41. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий! Харьк.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Проміння, -ня, с. соб. Лучи. Сонце... сипнуло промінням по росяних травах. К. ХП. 23. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. МВ. І. 39.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Хикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Мил. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИКЛИВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.