Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крикливиця

Крикливиця, -ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці. Чуб. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Балам! Балам! меж. Подражаніе ударамъ колокола. Шейк.
Вагітна Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.
Вилежувати, -жую, -єш, сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл. 1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її. 2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала. Ном. № 13923.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Обпинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обіп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Покрываться, покрыться, опялиться. Обіп'явся рядном.
Паділ, -долу, м. Долина, юдоль.
Первохристиянський, -а, -е. Первыхъ временъ христіанства. К. ХП. 11.
Псінки мн. Общее названіе большей части несъѣдобныхъ грибовъ. МУЕ. І. 107.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИКЛИВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.