Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків.
Клевцур, -ра, м. Неуклюжій и неповоротливый человѣкъ большаго роста.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5) — оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. 6) наводити личко. Cм. личко.
Недоломок, -мка, м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками, а Подоляне гетьманцевъ московськими недоломками». Були (пани) москалі й московські недоломки.
Перемешкувати, -кую, -єш, сов. в. переме́шкати, -каю, -єш, гл. Проживать, прожить извѣстное время гдѣ нибудь.
Пересвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести праздники. Усі святки пересвяткували.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна.
Упадати, -даю, -єш, сов. в. упасти, упаду, -деш, гл. 1) Впадать, впасть, вливаться, влиться. Лише річка не вертає у гори землицев, тілько усе упадає до моря водицев. Сімсот річок і чотирі та й усі ж вони та й у Дніпро впали. — в сло́во. Вставлять свое слово въ разговоръ, вмѣшиваться въ разговоръ. Котрась моя дитина щаслива, — відповідає брат. — Е, ні, — впадає в слово багач, — ви всі щасливі. О дорогѣ: направляться, направиться, пролегать, входить. Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? 2) Вбѣгать, вбѣжать. Тогді вдовиченки в чужий двір впадали, шапки в руки знімали. До світлиці хутко впала. 3) Натыкаться, наткнуться, случайно встрѣтиться, напасть. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя. 4) Падать, упасть. Не так то і встати, як упасти. Як тя баба в купель клала, на груди ті искра впала. Впав перед ним на коліна. До Кішки Самійла прибував, у ноги впадає. упасти в тісну діру. Попасть въ трудныя обстоятельства. — у гаразд. Достичь благосостоянія. Упав у гаразд, як муха в сметану. — на коня. Вскочить на лошадь. Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись. вона йому впала в око. Онъ ее замѣтилъ, обратилъ на нее вниманіе. Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе. 5) Опускаться, опуститься, сѣсть. Прилетіла пава, коло його впала. 6) Убывать, убыть, спадать, спасть. На Миколая вода впадав. 7) Вваливаться, ввалиться. Три ночі не спала, — впали карі очі. 8) Только соверш. видъ? Наступить. Ось упав мені й сімнадцятий рік. Аж гульк — зіма впала. Як упала зіма на Покрову, то лежала до самого Юрія. Ніч упала. 9) — на що. Ослабѣвать, ослабѣть. Упав на ноги. упадає на силі. Обезсиливаетъ, ослабѣваетъ. 10) — коло ко́го. Заботливо ухаживать. Коло дитини так упадає. Нехай би ти коло неї впадала, а не вона на староста літях коло вередливого дівчати. мн. 11) Случаться, случиться, приходиться, придтись. Не знаєш, звідки на тебе лихо впаде. Упало нам у однієї баби ночувати. Упало йому знов ійти лісом. От приходе неділя, чи так празник який упав. Упало і їй ліпити молодим пиріжки. на моє сло́во впало. Вышло по моему, какъ я говорилъ. Так, як я казав, на моє слово впало. 12) Доставаться, достаться, придтись. Впала йому велика худоба (родич умер багатирь). Взялисі (татарове) паювати: дівка впала парубкові, а тещенька зятенькові. Найшли троє яблук і всім по цілому впало. 13) Слѣдовать, приходиться, придтися, надлежать. Своєї частки, що упадала йому од його батька, не брав, — братові вже, чи невістці оддав. На день упадає заробітку по півкарбованця. Держати ж тебе при собі на чужому хлібі не впадає. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Не впада діло сьогодні ткати. 14) Приличествовать. Не впадав москаля дядьком звати.
