Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крикливиця

Крикливиця, -ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці. Чуб. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Поначитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Начитаться (о многихъ). Ми й сами всього того доволі поначитувались. К. Хата, IX.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Попригинатися, -наємося, -єтеся, гл. Пригнуться (во множествѣ). Хлопці попригиналися за тином, щоб їх не побачили. Кіевск. у.
Прозоро нар. Прозрачно.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИКЛИВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.