Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крилатий

Крилатий, -а, -е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. І. 13. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛАТИЙ"
Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица. (Галиц.). Желех.
Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива. Канев. у.
Переволочити IICм. переволочувати.
Перегачувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Розгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, разворотиться. 2) Раскрываться, раскрыться. Квіточка бузкова.... розгорталася в темному вечері. МВ. (О. 1862. І. 75).  
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.