Ближче нар. Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. ближченько. Сядьте ближченько, мамо.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки.
Зав'я́нути и зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло.
Зложитися, -жу́ся, -жишся, гл. = скластися. Зложімося, пане брате, на сто злотих битих.
Кумась, -ся, м. Ум. отъ кум.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Жартуйте та й міру знайте. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. Ум. мірка, мірочка.
Підпікатися, -каюся, -єшся, сов. в. підпекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подпекаться, подпечься, поджариваться, поджариться.
Приплескати Cм. припліскувати.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Cм. убіж.
