Бубух! меж. = бебех! преимущ. дѣтское. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась.
Бурмило, -ла, об.
1) = бурмак.
2) Прозваніе медвѣдя.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Заби́рзати, -заю, -єш, гл. = забриндзати. Дивись, забирзані, як вівці.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно.
Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Хліб глевкий, на зуби легкий. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя.
Скирта, -ти, ж. Скирда. А там снопи, а там скирти. Скирта сіна. Ум. скирточка.
Сонниці, -ць, ж. мн. = сонливиці. Нате, вам ночниці, оддайте нам сонниці.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. співаннячко.
