Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криниця

Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Мнж. 148. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь. Рудч. Ск. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Гавк, -ку, м. Лай. Вх. Лем. 401.
Гори́ніж нар. Вверхъ ногами. Камен. у.
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Ном. № 6178. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Левиц. Пов. 174. Десятома рублями не одбудеш весілля. Н. Вол. у.
Навстопу́житись, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, стать дыбомъ. Волосся в мене на холові... навстопужилося. О. 1861. VII. 4.
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 448.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.