Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла.
Клячшик, -ка́, м. = кляч.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Осельня, -ні, ж. Гусеница. Щоб садовина родила, щоб осельня не об'їдала.
Позволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Хибатися, -баюся, -єшся, гл. Колыхаться, колебаться, шататься. Хибається віз. Чайчиха коло печі, як мара, хибається, робить.
Чень нар. = чей. Біда, та що робити? Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде.
