Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурнісінько

Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. Харьк. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Хата, 95. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита. Левиц. Пов. 337.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНІСІНЬКО"
Виділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виділити, -лю, -лиш, гл. Выдѣлять, отдѣлять, отдѣлить.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Н. Вол. у. Снігу не дуже завалисто. Черк. у.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18. Се ще тютя з полив'яним, носом. Ном. № 2887.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Рабівський, -а, -е. = рабський. К. XII. 42.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. ретізо́к.
Теплісінько нар. Совсѣмъ тепло. Шейк.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.