Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурник

Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Чуб. Пошився у дурники. Ном. № 6245. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Левиц. І. 523. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Рудч. Ск. II. 131. Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку. Ном. № 12519.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНИК"
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Запрелю́тий, -а, -е. Очень злой. Вх. Зн. 34.
Зреєструвати, -ру́ю, -єш, гл. Сдѣлать реестръ чему.
Котигорошок, -шка, м. Сказочный богатырь, мать котораго забеременѣла отъ съѣденной горошинки. Мнж. 30.
Ораз нар. = враз.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Посукувати, -кую, -єш, гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок. Вас. 201.
Протуркати, -каю, -єш, гл. = протуркотати.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2) = муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.