Бубніти, -нію, -єш, гл. Разбухать, взбухать. Бубніє пашня, як на дворі мокро.
Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чогось борщ горенить. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе.
Мокоти́ря, -рі, ж. Сильно обстриженная глова. Также гиря-мокоти́ря. Гиря-мокотиря собаки дражнила.
Мо́стик, -ка, м. Ум. отъ міст.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву.
Опій, -по́ю, м.
1) Опой.
2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою.
Потурання, -ня, с. Потворствованіе.
Слабнути, -ну, -неш 1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. 2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути.... Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
Шугерть, -ти, ж. Тревога? А він каже: сховай (крадене), поки шугерть перейде.
