Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись.
Добува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Панували, добували і славу, і волю. Буде з нас, — не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. 2) Брать, взять (городъ во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. Добува́ти ві́ку. Доживать.
Пірвати, -рву, -веш, гл.
1) Порвать, разорвать.
2) Схватить.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся!
Смілий, -а, -е. Смѣлый. Ум. сміленький, сміле́сенький.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
Хреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Креститься, принимать крещеніе.
2) Креститься, осѣнять себя крестнымъ знаменіемъ. Наше діло Богові молиться, Спасителю хреститься.
Чітура, -ри, ж. Жестянка.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз.
