Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Зростний, -а, -е. Взрослый.
Катраночка, -ки, ж. = катран? У городі катраночка, ходить Галя як панночка.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? Не корова не наська, а чорноморська. Наських пирогів ляхи не печуть.
Осадитися, -джу́ся, -дишся, гл. Поселиться. Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику.
Троща, -щі, ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Да помостила мости з кленової трощі. Збіжє мов гой, мов троща. Пшениця як троща. Жовняри як трощі. 2) = трость 4.
Хиндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе.
