Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зненацька

Зненацька нар. Неожиданно, внезапно. Кіевск. у. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Котл. Ен. V. 28. Зненацька ударили на всі московськії сили. Гол. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕНАЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕНАЦЬКА"
Бростина, -ни, ж. Древесная почка.
Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Відкуп, -пу, м. 1) Откупъ. Не раз із селами й церкви ім на одкуп оддавали. К. ЧР. 10. 2) Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Жда́ний, -а, -е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло. Левиц. Пов. 236.
Передком нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком. Н. п.
Переправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перепра́витися, -влюся, -вишся, гл. Переправляться, переправиться. Переправились вони через цеє море. Рудч. Ск. і. 120.
Подаремне, подаремно, нар. Напрасно, даромъ. Рк. Левиц.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Супротивитися, -влюся, -вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться. Мет. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕНАЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.