Буйволів, -лова, -ве Принадлежащій буйволу.
Житняний, -а, -е. = житний.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Перепело, -ла, с. Ключица.
Плужити, -жу, -жиш, гл.
1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли.
2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть.
Поросквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Снять вѣнокъ, цвѣты съ своей головы (о многихъ).
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. А запашний та василечок із тинами рівняється.
Тхорити, -рю́, -риш, гл. Вонять подобно хорьку.
Упісятися, -сяюся, -єшся, гл. Умочиться. Бігає, як упісяна миша. Не жартуй з вогнем, бо впісяєшся.
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам.
