Відорювати, -рюю, -єш, сов. в. відорати, -рю, -реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. 2) Отрабатывать, отработать пахотой.
Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Доступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. доступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. Що мені тепер на світі робити? Як мені тепер до жінки доступити? Відьми скільки будуть мучиться..., а до тебе не доступлять.
Звіри́на́, -ни, ж. 1) = ii. Звір. В кущах чатують на звірину. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. 2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. 3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Ум. звіри́нка.
Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый.
2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. (Правда 1868, 508).
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Сажавки обложені плитовим камінням. Земляне угілля бува плитне і кулашне.
Протір, -ра, м. Игла безъ ушка.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся.
Січовий, -а, -е. Принадлежащій Сѣчи, изъ Сѣчи. Первую часть на Покрову Січовую да на Спаса Межигорського оддали. Січові гості.
Хурія, -рії, ж.
1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. На дворі хвижа та хурія.
2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде.
