Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знемощіти

Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕМОЩІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕМОЩІТИ"
Березень, -зня, м. = березіль. 22 березня 1838 року я глянув із неволі на світ божий. Шевч. (О. 1862. VI. 15).
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Вагом нар. На вѣсъ, по вѣсу. Усім росказали, який то Тихон став скупий, що вже й хліб вагом дає. Кв. II. 19.
Вилискуватися, -куюся, -єшся, гл. Лосниться, блестѣть. Вус чорний аж вилискується. Стор. II. 11.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.
На́мул, -лу, м. Илъ.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей. Ном.
Пошастатися, -таюся, -єшся, гл. = пошастати.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати. К. ЧР. 191.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕМОЩІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.