Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

половчастий

Половчастий, -а, -е. Объ особаго рода узорѣ въ вышивкѣ. Половчасті уставки. Kolb. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВЧАСТИЙ"
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Змішання, -ня, с. Смѣшеніе.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Ло́піт, -поту, м. Стукотня. Желех.
Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали. Кіевск. у.
Поставляти, -ляю, -єш, гл. = поставити (во множ.). Баби поставляли все. Грин. І. 146. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії. Мет. 96. Поруйнував хати та й не поставляв. К. Іов. 44.
Роздзявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздзявитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Разѣваться, разинуться. 2) Разверзаться, разверзнуться. Стенув ти землю — розступилась, роздзявились безодні ями. К. Псал. 136.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче. МВ. І. 124.
Чистик, -ка, м. Раст. а) = чистець  а).Борз. у. Прилуц. у. б) Sedum acre L. ЗЮЗО. І. 136. в) — жовтий. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОВЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.