Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

положистий

Положистий, -а, -е. = пологий. Вх. Лем. 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОЖИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОЖИСТИЙ"
Глибший, -а, -е. Сравн. степ. отъ глибокий.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Повирівнювати, -нюю, -єш, гл. Выравнять (во множествѣ).
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Прачкун, -на, м. Помощникъ прачки, занимающійся катаньемъ и глаженьемъ бѣлья. Кіев. (Рк. Левиц.).
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює. МВ. ІІ. 109.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив. О. 1862. V. III. 18.
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку. Чуб. V. 275.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОЖИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.