Бурмистер, -стра, м. Бургомистръ.
Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Вісімдесятий, -а, -е. Восьмидесятый.
За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія.
Мовчазни́й, -а, -е. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Неосудливий, -а, -е. Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая!
Ополоничок, -чка, м.
1) Ум. отъ ополоник.
2) Родъ дѣтской игры.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Спання, -ня́, с. Сонъ, спанье. З спання не купиш коня, а з лежі не справиш, одежі. спання нема. Не спится, нѣтъ сна. Карим очам спання нема, а ніжкам спочину.
