Блигом, блигомий, -а, -е. Близкій. блигомий світ! Близкій свѣтъ! Блигомий світ, щоб туди йти.
Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Кобилина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Плентати, -таю, -єш, гл.
1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька.
2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже.
Прищеплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищепитися, -плюся, -пишся, гл. Прививаться, привиться.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую.
Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку.
