Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хварба

Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРБА"
Безвіддя, -дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Н. п. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати. АД. І. 118.
Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Витворювати Cм. витворяти.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Низовка, -ки, ж. Южный вѣтеръ. Браун. 6. Мнж. 148. Cм. низовий 2.
Осушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. осуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. = обсушуватися, обсушитися. Турн осушивсь після купання. Котл.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Проковтнути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. А лисичка його — гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.