Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвалюшник

Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЮШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЮШНИК"
Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Блюзнірський, -а, -е. Кощунскій, богохульный.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Доторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Доторговать, окончить торговлю.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Переправити, -ся. Cм. переправляти, -ся.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. Н. Вол. у.
Проридати, -да́ю, -єш, гл. Прорыдать.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк.
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАЛЮШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.