Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудовчати

Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДОВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДОВЧАТИ"
Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Згодли́вий, -а, -е. = згідливий.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Кіпніти, -ні́ю, -єш, гл. Таять. Желех.
Кудлай, -лая, м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки.
Осідатися, -даюся, -єшся, сов. в. осістися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Садиться, сѣсть. 2) Осаждаться, осѣсть. 3) Поселяться, поселиться. 4) Успокаиваться, успокоиться, умѣрить свой пылъ. Постаріється, то й осядеться трохи. Левиц. Пов. 325.
Попектися, -печу́ся , -че́шся, гл. 1) Испечься (о многомъ). Гарно паляниці попеклися. Славяносерб. у. 2) Обжечься. Він, кажуть, на якомусь заводі робив і там дуже попікся, ото й шрамуватий того такий. Пирятин. у.
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.
Щипавка, -ки, ж. 1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. Вх. Пч. І. 7. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. Вх. Пч. І. 6. 2) = сікавиця. Вх. Пч. II. 19. 3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДОВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.