Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Я приносив, а відносити тобі вже черга.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Добростли́вий, -а, -е = Добротливий. Пане милостивий, пане добростливий, пожертвуйте!
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Зуверіти, -рію, -єш, гл. Покоробиться. Зуверіли дощки.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. латку вкинути. Положить заплату. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? укинути фука. Cм. фук.
Укосом нар. Косо. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться.
