Вт... Cм. ут....
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила.
Крадці нар. Крадькома.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Вже примерка, над вечір.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая.
Сватній, -я, -є. = сватів. Ми свого хліба пожалуєм, а будемо животи оставляти на сватній.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців.
