Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудикало

Кудикало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДИКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДИКАЛО"
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. XII. 12.
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.
Обашпорити, -рю, -риш, гл. Нащупать, отыскать.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти. Славяносерб. у.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.
Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє — ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.
Урядовий, -а, -е. Казенный, правительственный, оффиціальный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДИКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.