Вибухатися, -хаюся, -єшся, гл. Сильно вырости. Дивись, яка вибутилась: уже й батька переросла.
Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Ум. вугаллячко.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Імела, -ли, ж. = івилга.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. Сердитий вітер завива.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный.
Стерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла.
2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Кривоніс не стерпів такої одповіді.
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев.
Ший! меж. Приказъ волу подставлять шею для надѣванія ярма. Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: ший! він шию підставив.