Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. І в очах стома́ свічками запалахкотіло.
Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Поцілуй же мене... у крутий усок. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. 8) Густой. Наварила каші крутої. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. А вгризніте, яка (картопля) крута. . Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). 2) Чешуя рыбья.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня.
Поперемолочувати, -чую, -єш, гл. Перемолотить (во множествѣ).
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі?
Угамовувати, -вую, -єш, сов. в. угамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Утишать, утишить, успокаивать, успокоить, укрощать, укротить. Вгамуй ти капосних дітей. Угамуй рогатих турів.
