Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто.
Допа́сти I, -ся. Cм. допасати, -ся.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Лебедик, -ка, м.
1) Ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця.
2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Се ж він своїми руками і дерева понасажував.
Строк, -ку, м.
1) Срокъ. Ще й до строку далеко.
2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ.
