Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущавина

Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто. Левиц. І. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Вершень, -шня, м. = верхівень. Стор. МПр. 120.
Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Ліща́ниця, -ці, ж. = ліщина. Желех. Ба, чому то ліщанице, така не вродлива? Зіма була студененька, мене зморозила. Гол. II. 425.
Лягти́ Cм. лягати.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩАВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.