Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущавина

Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто. Левиц. І. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом. К. МБ. XI. 154.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Наміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать. Котл. Ен. VI. 21.
Пацикілок, -лка, м. Небольшой колъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі Г. Барв. 301.
Присипати, -па́ю, -єш, сов. в. присипати, -плю, -плеш, гл. Присыпать, присыпать. Хорошенько коровай бгають, сирцем присипають. Мет. 163.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩАВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.