Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущавина

Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто. Левиц. І. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Завари́ти Cм. заварювати.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Скупляти, -ля́ю, -єш, гл. = скуповувати. Риболовні скупляти. О. 1862. VIII.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться. Чуб. І. 221.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Хикавка и хикалка, -ки, ж. = Икавка. Мил. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩАВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.