Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущавина

Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто. Левиц. І. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВИНА"
Бабота, -ти, ж. соб. Бабье. Волч. у.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Волічковий, -а, -е. Гарусный. Хотин. у.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки. Вх. Зн. 17.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы. Угор.
Змазати, -ся. Cм. змазувати, -ся.
Зорениця, -ці, ж. = зориця. Козел. у.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Позарікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать зарокъ (о многихъ). Це ті йдуть, що позарікалися горілку пити. Богод. у.
Талбан, -ну, м. Раст. a) Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. І. 138. б) Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩАВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.