Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущ

Гущ, -щі, ж. = Гуща 2. Вх. Лем. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩ"
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Камен. у. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти. Камен. у.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.
Пересинити Cм. пересинювати.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Придзиґльований, -а, -е. Вертлявый (преимущественно о женщинѣ?) О. 1861. XI. Кух. 26.. Cм. придзиґльованка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.