Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє.
Роскепкуватися, -куюся, -єшся, гл. Приняться за насмѣшки.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина.
