Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґабелковий

Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАБЕЛКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАБЕЛКОВИЙ"
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна. Вх. Лем. 410.
Кавунячий, -а, -е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння. Левиц. Пов. 227.
Ле́лик, -ка, м. = лилик. Вх. Пч. II. 7.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАБЕЛКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.