Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Відчепися! нападися на кого багатшого.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать.
На́рти, -тів, м. мн. Костяные коньки изъ реберъ животныхъ.
Позаскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и заскочити, но о многихъ.
Поскривлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл.
1) Искривиться (во множествѣ).
2) Сдѣлать недовольную мину (о многихъ). Всі сестри, дивлячись ни матір, і собі поскривлялись.
Проридати, -да́ю, -єш, гл. Прорыдать.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Стіб, -бу, м. Стежокъ.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ.