Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою.
Заглеме́зий, -а, -е. Неуклюжій, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посудѣ).
Йорданка, -ки, ж. = йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача.
Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула.
Орючий, -а, -е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Підданець, -нця, м.
1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя.
2) Крѣпостной. Панські підданці.
Пооброблювати, -люю, -єш, гл. = пообробляти.
Поразгівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Разговѣться (о многихъ).